Hyves

Відкривши карту Києва, побачиш безліч своєрідних назв, якими позначають Київські масиви і райони. Деякі назви самі говорять про своє походження: наприклад, Вітряні Гори або Виноградар. А ось звідки взялися Шулявка, Борщагівка, Дорогожичі, просто так і не зрозуміти.

Оболонь – родичка італійської Болоньї
Спочатку назви отримували природні об’єкти: річки, гори, долини. Наприклад, річки Клов, Почайна, Котурка – це все різні варіанти слова «вода». Далі від імен річок і гір свою назву отримувала місцевість навколо, а потім – і поселення.
Найдавніші київські райони – Оболонь і Поділ. Подолом стародавні слов’яни називали місцевість під горою. А ось коріння слова «оболонь», очевидно, йдуть у ті далекі часи, коли всі люди континенту говорили на одному прамова. Так і вийшло, що наша Оболонь і італійська Болонья відбулися від одного слова, що позначає розливаються на літо луки з безліччю озер.
Район Печерськ явно має відношення до печер, проте до яких саме, єдиної думки поки немає. Легше всього припустити, що мова йде про лаврські печери, в яких ченці живуть вже добру тисячу років. З іншого боку, не випадково адже ченці почали селитися під землею саме в цьому місці. Швидше за все, пагорби Печерська сама природа нагородила печерами спочатку.

На Видубичах жив Перун, а в Жулянах – Геліос
Район Желяни став звичними нам Жулянами тільки на початку XX століття з вини невідомого службовця імперської канцелярії, яка переплутала літерку. Є кілька версій походження назви цього району. За однією з них, на місці сучасних Жулян знаходилося святилище слов’янської богині смерті – Желі. Інша версія ще більш екзотична: ніби до слов’ян на цій території жили люди, які вклонялися грецькому богу Сонця – Геліосу, а в слов’янській транскрипції «Г» дуже легко перетворюється на «Ж».
І про Видубичах є дві версії. За легендою, саме в цьому місці виплив на берег («Видибай») дерев’яний ідол Перуна, який скинув у Дніпро в 988 році князь Володимир Великий. Інша версія свідчить, що в цьому місці існувала стародавня переправа через Дніпро, по якій кияни переправлялися по річці на дубах. Звідси й назва.
А от у районі Кирилівської гори мешкав не бог і не ідол, а справжнісінький дракон. За переказами, легендарного Горинича убив київський богатир Кирило Кожум’яка, а на місці, де відбувся бій, побудували Кирилівську церкву. Чи це так – невідомо, бо за іншою версією дракон жив в районі Оболоні і вбив його Добриня Микитич як раз там, де нині перетинаються вулиці Богатирська та Добринінський.

Хто такий Демей і кому що подарували в Дарниці?
Карта Києва як і раніше до кінця не розгадана. Питання викликають як стародавні назви, так і нові. Найбільша незрозуміла ситуація з Дорогожичах, Деміївка і Дарницею – просто-таки жодної прийнятною версії. Наприклад, слово «Дорогожичі», на думку деяких вчених, сягає «дорого» і «жити», але чому склалися саме ці слова, неясно.
А версія про місце, де нібито сходяться дороги, підходить ще менше. Деміївка з’явилася в XIX столітті і явно пов’язана з якимсь мисі. Однак чи був такий – історія не залишила для нас жодної підказки. Приблизно те саме і з Дарницею. Напрошується висновок, що хто-то что-то кому-то подарував, але конкретного пояснення немає.
Трохи кращі справи з Борщагівкою і Сирцем. Борщагівка, швидше за все, названа від річки Борщівка, на берегах якої ріс борщец, або щавель, а Сирець – чи то від вогкості в тому районі, чи то від виробляється там необпаленої цегли, сирцю.
Одне з найзагадковіших київських назв – Шулявка – іде коренями в Київську Русь. Тільки тоді ця місцевість іменувалася трохи по-іншому – Шелвов Борок (так називали невисокий ліс). Пізніше складне для вимови слово перетворилося на Шулявку.

Поляки кричали «Кінчай засипати!»
Існує цікава легенда про назву селища Конча-Заспа, в якому зараз розташувалася шикарна база київського «Динамо». У цьому місці козаки напали на сонне польське військо, і вартові, щоб розбудити сплячих шляхтичів, голосно кричали «Кінчай засипати!».
Смішно, але навряд чи правда – в польській мові немає таких слів. Назва, швидше за все, походить від двох озер з такими іменами. Давним-давно там протікав одну з приток Дніпра, але потім його засипали: там, де він закінчувався, утворилося озеро Конча, а там, де засипали, – Заспа.
А знаєте, звідки пішла назва парку «Кинь-Грусть» біля площі Шевченка? За легендою, як-то імператриця Катерина виїхала на пікнік за місто зі своїм фаворитом, графом Потьомкіним. Граф був похмурий і невеселий, і Катерина вирішила його підбадьорити: «Кинь грусть, дивись, яка краса навколо!». З тих пір це місце так і називають – Кинь-Грусть.
Насправді Катерина нічого подібного, швидше за все, не говорила. Адже документальних підтверджень її вояжу по цих місцях немає, а історію придумав один з журналістів в позаминулому столітті.

Ті, що говорять назви
Куренівка – в козацькі часи стояли курені.
Теремки – у часи Київської Русі знаходився якийсь терем, який саме – точно ніхто не знає.
Вітряні Гори – пагорби неподалік від виноградників, де зазвичай сильний вітер.
Топоніми, похідні від назв рослин
Осокорки – від дерева Осокор, яка і зараз часто зустрічається в цьому районі.
Виноградар – місце, де вирощували виноград.
Липки – від липової алеї на Печерську, що належить Лаврі.
Топоніми, похідні від прізвищ
Галагани – від прізвища господарів, поміщиків Галаганів.
Позняки – від прізвища Позняка, місцевого поміщика.
Чоколівка – від прізвища власника друкарні Чоколова, який дав 9000 рублів на придбання землі.
Кучмин Яр – від прізвища першопоселенця Григорія Кучми.

Як Вигурівщина стала Троєщиною, а Мешаловка – Мишоловкою
Топографічний казус стався з Троєщиною. Спочатку на лівому березі Дніпра сусідили два села – Вигурівщина і Троєщина. Одна називалася по імені колишнього власника – дворянина Станіслава Вигури (землі під Києвом йому подарував польський король Сигізмунд).
А поруч знаходилися володіння Троїцького монастиря, на яких кілька сот років тому оселилися жителі Чернігівської губернії. У 70-х роках лівий берег почав активно забудовуватися, в результаті чого Вигурівщину спіткала доля московських Черьомушок.
Але хто-то весь район назвав Троєщиною, хоча насправді жодного будинку справжньої Троєщини не чіпали. Жителі Вигурівщини, природно, стали обурюватися. Тоді-то і народився зовсім неприйнятний гібрид Вигурівщина-Троєщина, який тепер красується на всіх київських картах.
У районі сучасної Мишоловки два століття тому були монастирські землі, де у великій кількості стояли млини. На звичайній млині можна молоти тільки один сорт зерна, а ось на тамтешніх – відразу кілька, за що назвали цей район Мешаловкой. У XIX столітті якийсь безіменний переписувач неправильно заповнив документи, і з його легкої руки з’явився смішний район міста – Мишоловка, хоча з мишами там все в порядку.

Ви коли-небудь намагалися наздогнати за модою? Зробити це не просто – доведеться зробити шопінг своїм щотижневим ритуалом. Те ж саме можна сказати про моду в інтерьерном дизайні. Завжди знайдеться найактуальніший стиль, малюнок, колір, який буде підбивають вас оновити поточну обстановку …
Слідувати модним тенденціям – захоплення досить витратна. Але є і більш розумні способи, які дозволять вашому будинку виглядати модно і стильно, а вам не розтрачувати кровно зароблені гроші. Все, що вам потрібно – це трохи терпіння, творчий підхід і житловий простір, які необхідно звести воєдино.

1-й рада: визначтеся з колірною палітрою
Коли справа стосується дизайну інтер’єру, один з найбільш важливих елементів – це колір. Він формує зовнішній вигляд стін, меблів, аксесуарів. Вибрати відповідні кольори з нескінченної палітри нелегко. Один із способів визначитися з основними кольорами – зупинитися на тих, які популярні вже протягом декількох років.
Чим довше колір залишається в моді, тим більше шансів, що він таким і залишиться. Крім того, переконайтеся, що ви вибрали колір, який легко поєднується з широкою палітрою. Віддавайте перевагу нейтральним відтінкам, вони ненав’язливі і оптимальні для інтер’єру. У цьому випадку вам не доведеться перефарбовувати стіни, коли вирішите внести в інтер’єр якусь нову фарбу.
2-й рада: вибирайте сучасні меблі
Не кожному подобається холодний хай-тек, але саме меблі є стилеутворюючих елементом інтер’єру. Тому віддай перевагу нейтральну меблі в сучасному стилі – прямі лінії, однотонна неяскрава оббивка. Простий лаконічний дизайн дозволить такого гарнітуру вписатися абсолютно в будь-який інтер’єр. Так що можете експериментувати з модними тенденціями скільки душі завгодно. Нові меблі вам купувати не доведеться.
3-й рада: увага – до аксесуарів
Аксесуари відіграють величезну роль у декорі, до того ж це елементи інтер’єру, які найлегше змінити. Якщо ви використовуєте в якості акцентів вази, статуетки, світильники і картини (або фотографії), спробуйте зберегти їх кількість мінімальним з двох причин. По-перше, чим менше аксесуарів в кімнаті, тим менше їх доведеться купувати, задумав ви змінити їх. По-друге, надто велику кількість аксесуарів може перевантажити простір, створивши враження захаращеності.

4-й рада: пограйте з тканинами
Текстиль – прекрасний засіб освіжити інтер’єр, до того ж це цілком недорого, якщо ви дружите з ниткою і голкою. Киньте кілька яскравих східних подушок на диван і кімната придбає модний акцент. Можете взагалі відмовитися від штор або просто змінити їх залежно від загального настрою оновленої кімнати. Нарешті, ви можете змінити зовнішній вигляд меблів за допомогою чохлів або пледа. Вибираючи тканину, зверніть увагу на її фактуру, деякі можуть бути модними, а інші ні.

І наостанок, нагадування …
Тенденції в дизайні інтер’єру не змінюються з тією ж швидкістю, що у світі фешн. Інтер’єрний тренд може залишатися в моді протягом декількох років – як наприклад, контраст чорного і білого, натуральне дерево або мотив з гігантських квітів. Якщо тенденція і змінюється протягом часу, то незначно. І ви завжди можете це врахувати, просто змінивши абажур лампи або купивши кілька декоративних подушок.
Зрештою ваш будинок повинен бути комфортним і модним для вас. Якщо вам подобається колір, який ніяк не назвеш популярним, не варто турбуватися. Просто насолоджуйтеся своїм почуттям стилю. Адже найчастіше саме унікальність домашнього декору робить інтер’єр модним, а не дотримання всіх без винятку модним тенденціям.

Єдиного кодексу обов’язків агентства нерухомості не існує, універсальних типових договорів – теж. Однак є стандартний набір послуг агентства, на виконання більшості з яких Ви вправі розраховувати при роботі з поважає себе агентством нерухомості.
У різних агентствах нерухомості набір послуг може варіюватися, але найбільш важливі обов’язки можна перерахувати.

По відношенню до продавця:
оцінка об’єкту нерухомості;
реклама об’єкта нерухомості і пошук покупців;
збір пакета документів або сприяння у його підготовці;

По відношенню до покупця:
підбір об’єкта нерухомості;
юридична перевірка нерухомості;

По відношенню до учасників угоди:
нотаріальне посвідчення та реєстрація угоди;
взаємозаліки продавця і покупця.

Продавець нерідко вираховує вартість свого житла, перемножити середню ціну метра по району на число квадратних метрів своєї квартири. Насправді ж оцінка нерухомості – процес складний, який враховує як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники.
Агентства нерухомості володіють оперативною інформацією, відстежують тенденції ринку, і тому за допомогою агентства нерухомості можна максимально адекватно оцінити нерухомість.
Проте навіть якщо ціна відповідає дійсності, це аж ніяк не означає, що покупці тут же вишикуються в чергу. Основний обов’язок агентства нерухомості на цьому етапі – рекламувати об’єкт.
Реклама – це, перш за все, вдумливий аналіз сильних і слабких сторін, уміння побачити потенційного покупця і належним чином піднести йому саме цей об’єкт. Тому в одних випадках акцент ставиться на наявності поряд дитячого саду або школи, в інших – на хороше транспортне повідомлення, в третіх – на зелений парк під вікнами.
І, безсумнівно, важливий правильний вибір рекламного носія: для одних об’єктів досить рядки в спеціальному виданні, для інших необхідно показати товар лицем – з добрими фотографіями, з докладним описом всіх обгрунтовують високу вартість характеристик.
Багато продавців нерухомості, частіше з економії, самостійно збирають всі необхідні документи. Нерідко в цьому випадку пакет документів виявляється неповним або ж з простроченими датами необхідних довідок. Щоб уникнути цих труднощів, заощадити власний час і нерви, ви можете доручити ріелтору повністю підготувати потрібні документи.
При цьому він повинен мати право представляти інтереси продавця у відповідних організаціях, для чого необхідна нотаріально завірена довіреність продавця на вчинення певних дій (збір документації для продажу нерухомості).
Якщо ж ви вирішуєте підготувати документи самостійно, то має право очікувати від агентства нерухомості як мінімум грамотних консультацій. Самостійно знайти милу серцю й гаманцю квартиру досить складно.
Агентство нерухомості бере на себе нелегку працю вибрати серед маси пропозицій кілька варіантів, максимально відповідають побажанням покупця, після чого останньому залишиться зробити свій остаточний вибір.
Відбір варіантів агентство нерухомості здійснює, досконально з’ясувавши цілий ряд позицій: бажаний район, тип будинку, поверховість, безпосередні характеристики об’єкта. На цьому етапі роль ріелтора з агентства нерухомості полягає в якісній консультації клієнта.
Не можна виключати ситуацію, в якій на обрану вами житлоплоща не стане згодом претендувати який-небудь «дядько з міста Жмеринки».
У квартирі можуть значитися вибули у невідомому напрямку громадяни або особи, що перебувають у місцях позбавлення волі, неповнолітні, права яких були якимось чином ущемлені.
Можливо, спадкоємець не оформив у встановлений законом термін право на майно спадкодавця.
Убезпечити покупця від таких проблем і повинна юридична перевірка об’єкта нерухомості, традиційно практикується українськими агентствами нерухомості.
Досвідчені ріелтори зазвичай працюють у тісному зв’язку з кваліфікованими юристами, у яких практично не буває технічних помилок. Також вони готові витратити свій час на детальну консультацію та відповісти на питання щодо проведення операції.
На отримання довідок-характеристик і інших документів необхідних для продажу нерухомості документи часто здаються через ріелторів, уповноважених за дорученням.
У такому випадку клієнт отримує максимум зручностей, так як його представник ріелтор має законне право відстежувати готовність документів та оперативно доводити до відома учасника угоди отриману інформацію.
Таким чином, клієнту достатньо один раз в конкретно призначений час прийти і отримати готові документи.
Ріелтор, володіючи необхідною сумою знань та практичним досвідом, може запропонувати для кожного конкретного випадку варіант взаєморозрахунків, максимально захищає інтереси всіх сторін угоди.
Професійний ріелтор, як правило, вміє знаходити компроміси і має можливість аргументовано пояснити і довести переваги того чи іншого варіанту для кожної зі сторін.
Агентство нерухомості являє клієнтам напрацьовану базу проектів договорів, необхідних для оформлення того чи іншого типу угоди.
У свою чергу клієнт може отримати кваліфіковану консультацію з будь-яких питань та роз’яснення з схемами взаєморозрахунків як на рівні спеціаліста-ріелтора, так і юриста або фінансиста.